Директорка школи дала ляпаса учню за вигук... «Слава Україні!»

Село Радове, що в Зарічненському районі, невеличке. У ньому лише початкова школа, тож тамтешні діти здобувати середню освіту ходять до сусіднього Кухча. Правда, ходили раніше - тепер їх підвозить на уроки й з уроків шкільний автобус. Саме в ньому і трапився випадок, у який, з погляду моральності сучасного українського вчительства на фоні нещодавніх революційних подій, важко повірити, пише visnyk.lutsk.ua

Проте послухаймо розповідь восьмикласника Ростислава Селевчука, котрий того квітневого дня, після уроків, разом зі своїми ровесниками їхав додому. Крім дітей, були в салоні ще й кілька дорослих та директорка школи.- Під'їжджаючи до села, - каже Ростислав, - ми вигукнули «Слава Україні!» та «Героям слава!» Ользі Леонтіївні це не сподобалося, вона наказала нам замовкнути й не порушувати дисципліну, але ми не послухалися й знову вигукнули, а потім ще раз, коли вже були на зупинці. Тоді вона підійшла до мене, покрутила за вухо й ударила долонею в обличчя. На очах в однокласників. Щось при цьому сказала, проте що саме, тепер уже не пам'ятаю...Батькам про інцидент із директоркою хлопець не розповів, і вони так би нічого, мабуть, і не дізналися б, якби про вчинок педагога-керівника не заговорили односельчани. Стали розпитувати - і син розповів усе, як було. Рукоприкладство директорки їх дуже обурило, особливо бабусю Ростика, котра вирішила захищати честь свого внука й усієї сім'ї в суді.- Як на мене, до суду, може, і не дійшло б, - пояснює Галина Олександрівна, мати потерпілого школяра. - Мало що з людиною може трапитися, можуть нерви не витримати, я це розумію, але свекруха сказала, що пробачити такого не можна. Де це бачено - бити ні за що учнів? Директорка, правда, приходила до нас із донькою - класним керівником Ростика, ніби й вибачалася, та наступного дня заявила журналістам з району, що то все наклеп і вона нікого не била... Як так можна? Навчає школярів бути завжди правдивими, а сама? У мене п'ятеро дітей, але карати їх на очах в інших я собі не дозволяю. Це ж приниження людини, наруга над її гідністю. Бити учня навіть за провину педагогові не личить, а тут, можна сказати, за патріотичний вигук вона вдалася до фізичної розправи. Не вкладається в голові, як таке нині можливо.- Коли ж буде суд?- Знаю, що буде в Рівному, а коли саме, поки що не відомо. Із нашою справою чомусь зволікають. А директорка продовжує працювати на посаді. Я їздила у відділ освіти, цікавилася, чому її не відстороняють хоча б до рішення суду, але відповіді не почула.Застали ми на робочому місці і другу сторону конфлікту - директора Кухченської загальноосвітньої школи Ольгу Кучерешко. Проте зустріла нас вона холодно й узагалі відмовилася спілкуватися, якщо не брати до уваги її слів про перебування у відпустці і заборону фотографувати. Невже нічого було сказати? Утім мовчати - це право кожного громадянина. Та чи не забагато тих прав бере іноді дехто на себе?

Микола ШМИГІН, Рівненська областьФото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

Перегляньте також

Це цікаво