Мешканець Рівненщини зберігав у господарстві… арсенал боєприпасів
16:23
12.11.2009
Сила вибуху восьми 30-міліметрових артилерійських снарядів, які днями довелося знищити вибухотехнікам науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Рівненській області, могла такого лиха накоїти, мало б не здалося. І тим не менше, 41-річний Василь, житель села Перекалі Демидівського району, не побоявся зберігати небезпечні «пам’ятки Великої Вітчизняної» в одній з прибудов… власного господарства. Як виявилося, чоловік «колекціонував» не лише снаряди, а й патрони та порох. І при цьому, щодня вирушаючи до лісу (він працює лісником), без жодних хвилювань залишав вдома чотирьох діточок, дружину і похилого віку родичку…
– Під час проведення санкціонованого обшуку в господарстві жителя села Перекалі Василя працівники Демидівського райвідділу міліції виявили цілий арсенал боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни, – повідомив нам начальник слідчого відділення Демидівського РВ УМВС Руслан Ковальчук. – При детальному огляді даних предметів було встановлено, що вищезгаданий громадянин зберігав у господарській прибудові 855 патронів, вісім 30-міліметрових артилерійських снарядів та порох. Усе виявлене у нього вилучили та направили в НДЕКЦ при УМВС України в Рівненській області. Як підтвердили дослідження, 30-міліметрові снаряди були бойовими і могли вибухнути будь-якої миті… За даним фактом порушено кримінальну справу за частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України – «Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами» (нагадаємо, що незаконне носіння, зберігання, придбання, виготовлення, ремонт, передача чи збут вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або пристроїв без передбаченого законом дозволу караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років). Проводиться досудове слідство. Василю обрано міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд.
Сам же мешканець села Перекалі знизує плечима, мовляв, нічого страшного у тому не бачить. Свій арсенал він назбирав у лісі за допомогою металошукача. Каже, що придбав останній спеціально, аби заходити подібні речі, а також монети та металобрухт.
– Такого добра у лісі чимало, – зауважує Василь. – Я коли гриби збирав чи просто так прогулювався, то постійно на патрони натрапляв. Що металеве бачив – ніс додому. Лежало воно собі у сараї… Чи за дітей не боявся? Вони доступу до моєї схованки не мали.
Крупнокаліберним гільзам від патронів «плюшкін» навіть встиг знайти застосування – виготовляв з них втулки до січкарні. А от що робити зі снарядами, поки що не вигадав. Щоправда, про небезпеку Василь, за його словами, не здогадувався. Хоча мав би! Чоловік же, начебто, дорослий і розумний. Та ще й єдиний годувальник багатодітної родини…
Марина НОНКА,
Микола ЛЕКАЙ,
ВЗГ УМВС
